Історія бібліотеки

Деталі

Категорія: Історія

Хіти: 916

Казанківська центральна районна бібліотека – найстаріше культурне вогнище смт. Казанка.  Її історія бере початок від 1894 року, коли  Єлисаветградськими повітовими зборами за пропозицією Санкт-Петербурзького комітету грамотності при земській школі було засновано безплатну бібліотеку-читальню.  Спочатку читачами бібліотеки були всього 20 осіб, а фонд налічував 200 примірників книг. Першим бібліотекарем був призначений помічник вчителя Микита Осінчук.  Поступово фонд поповнювався і вже в 1898 році складав 400 примірників книг релігійно-наставницького характеру. В ті роки  (1898-1903) книжковий фонд бібліотеки обмежувався суворою цензурою.  Заборонялося мати твори В.Бєлінського, М. Чернишевського, Т.Г.Шевченка, Лесі Українки, М.Добролюбова, М.О.Некрасова, М.С. Салтикова-Щедріна, О.С.Пушкіна, В.Жуковського. Вже в 1909-1911 роках в бібліотеці почали з’являтись соціально-побутові твори «Кайдашева сім’я» І.Нечуй-Левицького, «За двома зайцями» М.Старицького, Енеїда І.Котляревського, лірична поезія Л.Українки та ін. 
   

Приміщення, в якому з 1919 по 1930-ті роки розміщувалась бібліотека

 
    З  1905 по 1914 роки робота бібліотеки декілька раз переривалася з різних причин, найголовніша з них – революційні заворушення.  Після революційних подій 1917 року та громадянської війни, в 20-ті роки, в селах почали відкриватися школи, хати-читальні. Відновилася робота і бібліотеки в Казанці. З 1919 році  бібліотека розміщувалася на другому поверсі будинку, де сьогодні знаходиться Приватбанк. Займала вона тоді лише одну кімнату. Книжки розміщувались на саморобних дерев’яних стелажах, в шафах. На першому поверсі розміщувався клуб, де працював драматичний гурток. Гуртківці брали з бібліотеки драматичні твори «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Назар Стодоля», «Наталка Полтавка», «Лимерівна». Одного разу на  село налетіла петлюрівська банда, погром не обминув і бібліотеку. Багато книг попсували, пошматували. Бібліотека в цьому приміщенні перебувала ще довго, до кінця 1930-х років. В березні 1923 року Казанківську бібліотеку реорганізовано в районну.  В бібліотеці організовували голосні читки, ставилося завдання читати вголос для селян політичну літературу, наприклад, роботу В.І. Леніна «Про продподаток».  В 1920-ті роки продовжують відкриватись хати-читальні на Казанківщині. Дві хати-читальні відкриті в Казанці: одну в 1928, іншу – в 1931 році. Населення вчиться грамоті, а в бібліотеках та хатах-читальнях читають вголос. Поступово поповнювався книгами фонд районної бібліотеки. Для бібліотеки виділили ще одну кімнату.  Бібліотекарем в 30-ті роки ХХ ст. працювала молода дівчина Віра Розенберг, допомагала її в роботі її мама Клеопатра. Бібліотечні працівники проводили читання для неграмотних  і для всіх, хто бажав дізнатися побільше нового і цікавого. Особливою популярністю користувалися твори Т.Г. Шевченка, А.П. Чехова, І.Котляревського, М. Старицького, О.С.Пушкіна, Л.Українки та ін.
    9  лютого 1935 року вийшов перший номер районної газети «Червоний прапор», яка займала важливе місце в організаційно-господарській і політико-виховній роботі серед казанківців. І сьогодні районна газета, яка вже перейменована і має назву «Голос Казанківщини», співпрацює з усіма бібліотеками, є надійним партнером в роботі.
   В 1936 році трудящі Казанківщини вітали радянську Конституцію. В бібліотеці організували книжкову виставку «Конституція – закон для трудящих»,  оформлялись виставки до днів народження видатних письменників, організовувались голосні читання.

Будинок дитячої та юнацької творчості, колишній будинок культури, в приміщенні якого бібліотека знаходилась в передвоєнні роки

 
    Швидко зростав культурний і освітній рівень населення  району.  В 1937 році районна бібліотека обслуговувала вже 940 читачів. Серед них були І.М. Жабський, сільський голова, М.А. Литвинов, редактор районної газети в 60-х роках, старшокласники П.К.Коптєв, І.Т. Баранчук, М.О. Послушняк, В.Є. Миронов, учасники бойових дій на Кавказі в роки Великої Вітчизняної війни, герої книги В. Гнеушева і А. Попутька «Тайна Марухського льодовика».
    В передвоєнні роки бібліотеку перевели в приміщення районного будинку культури, зараз приміщення Будинку художньої творчості.
Воєнні роки перервали роботу бібліотеки. Німці зруйнували приміщення, поглумилися над книгами. Вони валялися скрізь: на подвірї, біля ставка.  Люди збирали бібліотечні книги і зносили до своїх домівок, і лише незначна їх кількість після війни, повернулася до бібліотеки.
    В 1944-1945 році разом з відбудовою народного господарства почалося  й налагодження роботи бібліотек. Про це дбали сільські та районна ради, партійні організації. Бібліотекарі Н.А. Асмолова та М.І.Пашкова залучили любителів книги, активних жителів Казанки до збору книг у населення.  Серед зібраних книг були і бібліотечні, котрі збереглися у воєнні роки. Так як районний будинок культури ще не відремонтували,  бібліотеку з книжковим фондом  у 370 примірників тимчасово розмістили в приміщенні колишньої земської школи.  У перші повоєнні роки читачів було більше, ніж книг.  Робота по збиранню літератури продовжувалася, і вже в 1949 році книжковий фонд бібліотеки налічував 1700 книг. Бібліотечним фондом користувалося 620 осіб, з них 270 колгоспників. Два або три рази на рік привозили книги з Миколаївського бібколектора. До Миколаєва їздили самі бібліотекарі. Брали з собою мішки. Завантажившись книгами, ночували на залізничному вокзалі, щоб вранці поїздом доїхати до Казанки. Зі станції книги доставлялись кіньми.

Бібліотекар районної бібліотеки В.О.Литвинова з читачем, 1952 р.

 
    На той час бібліотека вже повернулась у відремонтоване приміщення районного Будинку культури.  Колектив бібліотеки налічував 3 працівники: Н.А. Асмолова завідувала Казанківською районною бібліотекою (1945-1955рр.), М.І.Пашкова  була завідуючою пересувним фондом районної бібліотеки, М.Д Кудінова - бібліотекарем. У 1952 році М.Д. Кудінова звільнилась і бібліотекарем призначили В.О.Литвинову.

    Семінар працівників культурно-освітніх установ «Культурно-освітня робота в період жнив і хлібозаготівель»
   

В 1950-ті роки на селі відбудовувалися і будувалися нові клуби, будинки культури, а при них відкривалися приклубні бібліотеки. Районна бібліотека для дорослих, під керівництвом районного відділу культури, організовувала роботу  бібліотек району.  Працівники районної ланки  відвідували бібліотеки на селі з метою перевірки фондів колгоспних бібліотек, очистки фондів від застарілої літератури, методичної допомоги по організації каталогів та роботі з ними.  В  районній бібліотеці відбувся дводенний семінар працівників культосвітніх установ «Культурно-освітня робота в період жнив і хлібозаготівель».

   Колектив бібліотеки у 50-ті роки. Зліва напрво: В.О.Литвинова, Н.А.Асмолова, М.І.Пашкова

 
    Для залучення читачів до бібліотеки та читання в 1953 році працівники районної бібліотеки організували при МТС пересувну бібліотеку. Книги замінювали два рази на місяць.  Відповідав за збереження книг та їх обмін обліковець МТС Олексій Мерзлікін.    Читачами пересувки стали майже всі працівники МТС. 
    З 1954 року завідувати районною бібліотекою для дорослих призначили Антоніну Леонтієвну Діденко (1954-1964 рр.). Книжковий фонд бібліотеки в 1955 році налічував 12500 примірників книг, обслуговувала вона понад тисячу читачів.
    З 1956 року вступила в силу прийнята Міністерством культури України державна програма поповнення фондів бібліотек. З цього періоду і майже до кінця 1970-х років книги з обласного бібколектора надсилаються поштою. Книжкові фонди районної та сільських бібліотек поповнюються новою літературою з різних галузей знань. В бібліотеці оформляються книжкові виставки до знаменних дат та ювілеїв письменників, проводяться усні журнали, читацькі конференції. В 1955 році районна бібліотека для дорослих та районний будинок культури провели читацьку конференцію на тему: «За дальше піднесення зернового господарства – основи сільськогосподарського виробництва». На конференції були присутні і виступили:  завідуючий відділом пропаганди і агітації райкому партії Литвинов з питанням «Про соціалістичні зобов’язання хліборобів району на 1955 рік», інженер Казанківської МТС Богатирьов висвітлив питання «Роль техніки в розвитку сільського господарства», головний агроном Казанківської МТС  Карпушин – «Роль машино-тракторної станції у вирощуванні високих врожаїв зернових культур». Бібліотекарі оформили книжкову виставку «За високі врожаї на полях».

    Завідуюча районною бібліотекою В.О.Литвинова (зліва) з читачкою бібліотеки, 1960-ті роки

 
     З 1964 року  на посаду завідуючої районної бібліотеки з посади бібліотекаря перевели Валентину Олександрівну Литвинову (1964-1975 рр.). Крім завідуючої в бібліотеці працює ще три працівника: завідуюча абонементом, завідуюча читальним залом, методист. Покращилася матеріальна база бібліотеки. Держава виділяє все більше коштів на поповнення фондів бібліотек.  Книжковий фонд районної  бібліотеки в  1965 році  налічував більше 20 тисяч примірників літератури. Підвищується роль бібліотек в духовному  житті населення. Кількість читачів зросла до 1550 осіб. Н.А.Асмолова, бібліотекар абонементу, обслуговує людей безпосередньо на виробничих ділянках. Два рази на місяць відвідує молочну тваринницьку ферму колгоспу ім. Леніна, обмінює книги, знайомить тваринників з новими книгами, журналами, газетами. Книгоношенням обслуговуються люди похилого віку, інваліди і ветерани.

     Семінар завідуючих сільських бібліотек на тему «Краєзнавча робота сільської бібліотеки» на базі Володимирівської сільської бібліотеки, 1970 рік

 
    В 1966 році бібліотеку з районного будинку культури перевели в окреме, більш просторе приміщення, де розмістилися: абонемент, читальний зал, книгосховище, методичний кабінет.  Для сільських бібліотек проводяться районні семінари, в тому числі виїзні. На базі Володимирівської сільської бібліотеки провели семінар для завідуючих сільських бібліотек на тему: «Краєзнавча робота сільської бібліотеки» (1970 р.).
     З 1971 року, після закінчення будівництва нового приміщення районного будинку культури, бібліотека займає майже весь другий поверх. Просторий читальний зал дав можливість більш широко розкривати бібліотечний фонд, організовуючи книжкові виставки, а читачам більше часу проводити в бібліотеці: навчатись, відпочивати, гортаючи періодику. Держава виділяла достатньо коштів на передплату. Передплачували всесоюзні та українські видання, в тому числі багато літературних журналів: «Вітчизна», «Всесвіт», «Дніпро», «Київ», «Радуга», «Новый мир», «Иностранная література», «Дружба народов», «Роман-газета» та ін.

    Бібліотечний всеобуч. Заняття веде завідуюча районною бібліотекою Л.М.Смаровоз. 1976 рік

 
     З 1975 року завідувати районною бібліотекою призначили Людмилу Миколаївну Смаровоз, а з 1977 року Л.М.Смаровоз – директор централізованої бібліотечної системи.
15 січня 1977 року державні бібліотеки району об’єдналися в централізовану бібліотечну систему. Районна бібліотека для дорослих одержала статус центральної районної бібліотеки зі структурними підрозділами: відділ комплектування і обробки літератури, відділ організації  і використання єдиного бібліотечного фонду системи, організаційно-методичний і інформаційно-бібліографічний відділ, відділ обслуговування населення книгою.  Ввели нові штатні одиниці. В центральній районній бібліотеці працювало 12 осіб. У складі централізованої бібліотечної системи були:  дві районні бібліотеки - для дорослих і для дітей, дві міські, 22 сільські бібліотеки-філії.    У 1983 році була створена Володимирівська дитяча бібліотека-філія і у складі ЦБС налічувалось вже 27 бібліотек.
     Централізація бібліотек дала можливість створити єдиний фонд ЦБС,  краще скоординувати роботу бібліотек, посилити методичний вплив, вивчати і розповсюджувати передовий досвід.  Сукупний фонд  бібліотек на початку 1977 року становив 269319 примірників літератури. Книжковий фонд центральної районної бібліотеки налічував 31261 примірників, обслуговувала бібліотека 2590 осіб. 

Людмила Миколаївна Смаровоз, директор Казанківської ЦБС у 1977-1995 рр.

В перші роки централізації (1977-1984 рр.) зміцнилась матеріально-технічна база бібліотек. За кошти держави і кошти культфондів колгоспів і  радгоспів було придбано 220 бібліотечних стелажів, 180 стільців, 70 бібліотечних столів, 22 книжкові вітрини, 11 кафедр видачі літератури. Телефонізовано 21 бібліотеку, придбано 12 телевізорів, 14 магнітофонів та магнітол, 7 радіоприймачів, в бібліотеки закуплені килимові доріжки та штори.  Бібліотеки ЦБС щороку з різних джерел одержували від 32 до 36 тисяч примірників книг. Кожна сільська бібліотека  одержувала від 10 до 25 назв газет і журналів. Збільшилась за ці роки кількість обслужених читачів в центральній районній бібліотеці (4000 чоловік), видається за рік більше 80 тисяч примірників літератури, книжковий фонд становить 41 тис. примірників літератури.
   

     

 
    Засідання клубу «Світоч» «Гоголівські вечорниці», 1981 р.

 
     З метою організації дозвілля населення центральною районною бібліотекою в 1979 році був створений літературний клуб «Світоч». За роки його існування  проведені різні за формою, жанром і змістом засідання. Рада клубу організувала багато цікавих диспутів, літературних вечорів, присвячених творчості українських та російських класиків. Жодна подія  в країні не залишається поза увагою світочан. Поетичне віче з приводу 800-річчя «Слова о полку Ігоревім» (1986 р.), «Парад ввічливості» (1986 р.), висвітлює тему етики взаємовідносин між людьми, «Страшний суд над губителями природи» (1989 р.) піднімає екологічну проблему, зокрема стан місцевої річки «Висунь». У 1992 р. до 70-річчя від дня народження українського поета-сатирика П.П.Глазового, нашого земляка, засідання клубу мало назву «Менини Павла Глазового». На літературному вечорі був присутній сам П.П.Глазовий та гості з Києва: народний артист України А.Литвинов, телеведуча Тамара Стратієнко, тріо «Бузина», поет-сатирик К.Сергієнко.  Цікаво пройшли засідання світочан:  «Бенефіс книголюбів» (1993 р.), де члени клубу презентували свої домашні бібліотеки,  шоу-пародія «Реванш амазонок» (1994 р.)  - альтернативні вибори паралельно з офіційною передвиборною кампанією, і це далеко не повний перелік заходів членів клубу «Світоч». «Світоч» - чудова форма проведення  вільного часу не тільки з молоддю, а й з старшим поколінням», - так висловив свою думку про діяльність клубу лікар районної лікарні В.Остапенко.

         П.П.Глазовий у колі світочан

Міцніє творча співдружність центральної районної бібліотеки і районної газети «Червоний прапор». На сторінках районної газети організовуються спільні читацькі акції, вікторини, заочні читацькі конференції: «Що читаєш, товаришу?», «Книга, обпалена війною», за публіцистичною повістю І.Філоненка «Хлебопашец», з питань інтенсифікації тваринництва. У вересні 1991 року централізована бібліотечна система, організація товариства книголюбів, редакція газети «Червоний прапор» розпочали заочне читацьке віче, де мова велася про творчість українських письменників, книги яких були довгий час під забороною. Девіз акції:  «Відроджені імена, врятовані скарби».
    На базі районної бібліотеки та сільських бібліотек-філій проходили обласні семінари. На  базі Миколаївської бібліотеки-філії відбувся черговий семінар обласної зональної школи з питань атеїзму на тему: «Методика комплексного використання літератури з різних галузей знань в науково-атеїстичній пропаганді» (1985 р.). В семінарі взяли участь представники бібліотек Баштанського, Новобузкого, Березнеуватського, Снігурівського і Казанківського районів.  У 1988 році пройшов обласний семінар директорів районних ЦБС за темою: «Методико-пропагандистська діяльність ЦБС».  З інформацією «Деякі аспекти змін у підході до пропагандистської діяльності бібліотек області в світлі завдань перебудови» виступила директор обласної бібліотеки ім. О.Гмирьова Н.Ф. Леонова. В ході семінару присутні відвідали Лагодівську бібліотеку-філію. У 1993 році на базі центральної районної бібліотеки відбувся семінар «Організаційно-методичне забезпечення популяризації творчості українських письменників». На семінарі були присутні завідуючі методичними відділами централізованих бібліотечних систем області. У роботі семінару брала участь заступник директора обласної дитячої бібліотеки ім. Лягіна О.К. Карпенко. Провели вечір пам’яті М.М. Аркаса, який пройшов з неабияким успіхом. Підготували вечір спільними зусиллями цетральна районна бібліотека, районний Будинок культури, дитяча музична школа.
     В роки перебудови (1985-1990) значно знизилися темпи зміцнення матеріально-технічної бази бібліотек. Кожна третя бібліотека працювала без тепла. Зменшилися надходження літератури до бібліотек на 20-30 відсотків. В зв’язку з недостатнім фінансуванням почалося відключення телефонного зв’язку в бібліотеках (1992-1993 рр.). Телефонний зв'язок залишився тільки в центральних бібліотеках.
     У 1994 році центральна районна бібліотека для дорослих відзначила свій сторічний ювілей. Миколаївська обласна рада депутатів висловила щиру подяку колективу Казанківської центральної районної бібліотеки за змістовну інформаційну та просвітницьку роботу по пропаганді книги та в зв’язку з 100-річчям від дня заснування бібліотеки. 
    У 1995 році центральна районна бібліотека стає лауреатом премії ім. М.Аркаса за видатні досягнення в подальшому розвитку духовності української та інших національних культур на Миколаївщині. 
    Кількість читачів у 1995 р. складала 3760, їм було видано 69 тис. примірників літератури, бібліотечний фонд складав 45 тис. примірників літератури. Штат центральної районної бібліотеки складає 15 чоловік.

    Тамара Іллівна Алексєєва, директор ЦБС у 1996 – 2011 рр.

 
     

З 1996 по 2011 рік на посаді директора Казанківської ЦБС працює Тамара Іллівна Алексєєва.
    Наприкінці 1990-х років бібліотеки переживали нелегкі часи. В зв’язку з обмеженим фінансуванням  працівники переведені на неповний робочий час. Відбулося реформування бібліотечної мережі. Ліквідовані Володимирівська №2, Суходільська, Новоскелюватська бібліотеки-філії (1997 р.). Кількість бібліотечних закладів районної мережі зменшилась і становить 24 одиниці. З 1998 по 2000 рік бібліотеки на селі передані на утримання КСП.
      В центральній районній бібліотеці з 1998 року  введені платні послуги на позачергове користування літературою підвищеного попиту. На виручені гроші закупляється нова, в основному учбова література, яку старшокласники та студенти використовують для навчання. Річні статистичні показники зменшилися. За 1998 рік  працівники ЦРБ обслужили 1509 читачів, видали їм 27434 примірників літератури,  книжковий фонд налічував 40 тис. примірників літератури. Штат бібліотеки складається з 6-ти чоловік.
 В 2000 році смт. Казанка святкує своє 200-річчя. Казанківська ЦРБ організувала до цієї дати цикл заходів «Батьківськими стежками», де висвітлювались історичні події на Казанківщині, та загальносистемний захід - тиждень дитячої і юнацької книги, присвячений цій даті, - «Мій рідний краю, краю степовий».
    З 2001 року починається покращення становища бібліотек, працівники сільських бібліотек-філій переведені на бюджетне утримання. Центральна районна бібліотека придбала перший комп’ютер. Через аварійний стан приміщення  закрита Казанківська №2 міська бібліотека-філія (рішення №219/19 Казанківської районної ради «Про внесення змін до мережі закладів культури району»). До бібліотечної мережі району входить 23 бібліотеки: 2 районні, 1 міська і 20 сільських бібліотек-філій.

     Члени читацького клубу «Контакт» з директором центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді О.П.Сумлінною, 2004 р.

 
   До 10-ї річниці незалежності України проведені заходи: загальносистемний цикл національно-патріотичних читань «Ми всі одна сім’я, єдина ми родина. Мільйони різних «я», а разом Україна», конкурс ерудитів «Від роду до народу». На базі Казанківського аграрного ліцею  почало працювати читацьке об'єднання «Контакт» (2001 р.), яке бібліотека створила спільно з районним центром соціальних служб для молоді райдержадміністрації.
     В ЦРБ створюються власні електронні бази даних: створено соціально-економічний портрет району (2002 р.). Поліпшується матеріальний стан бібліотеки. Зроблений ремонт ганку, замінені вікна і двері на металопластикові.
    Працівники бібліотек прийняли участь в виїзному засіданні координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Казанківської районної ради «Про роботу Троїцько-Сфонівської сільської ради по розвитку соціально-культурної інфраструктури в зв’язку з передачею до комунальної власності територіальних громад». На базі Троїцько-Сафонівської бібліотеки-філії відбулося секційне заняття на тему: «Шляхи оновлення краєзнавчої роботи бібліотек». Розпорядженням Казанківської районної державної адміністрації №610-р від 25.11.2002 р. схвалена «Програма поповнення бібліотечних фондів в Казанківському районі до 2005 року». В читальному залі починає працювати прес-абонемент.
    Продовжується освоєння інформаційних технологій. Центральна районна бібліотека підключилася до всесвітньої мережі Інтернет (2003 р.), придбано модем, сканер, ксерокс. Через центр зайнятості ввели одиницю бібліографа.

   Д.Д.Кремінь з родиною на зустрічі з читачами районної бібліотеки, 2003 р.
 

    У 2003 році Казанківщина виповнюється 80 років заснування Казанківського району і бібліотека разом з районною газетою «Голос Казанківщини» організували і провели конкурс читацьких творів «Моє рідне село». Пройшов цикл заходів: «З ювілеєм тебе я вітаю, Казанківський мій  батьківський край», підготували та видали буклети: «Герої Казанківщини», «Аматори художнього слова», «Павло Прокопович Глазовий», «Наші земляки -  Герої Соціалістичної Праці». Цікаво пройшов авторський  вечір-зустріч з поетом, лауреатом Державної премії України імені Т.Шевченка Дмитром Дмитровичем Кременем, на якому були присутні його дружина з сином Тарасом (2003 р.). В читальному залі ЦРБ була організована зустріч з самодіяльним письменником з м. Нова Одеса А.М. Вітренко (2004 р.). До 60-річчя визволення Казанківського району і Миколаївської області від німецько-фашистських загарбників був організований цикл заходів  «Хай не згине туманом у мареві днів подвиг тих, хто здобув Перемогу у грізній війні» (2004 р.). Продовжує працювати дискусійний молодіжний клуб «Контакт». ЦРБ спільно з районним центром соціальних служб для  молоді провели 6 засідань, на яких розкрили теми: «Добротою себе виміряй», «Вмійте кохати», «Немає уз святіших за товаришування», «Сімейний портрет в інтер’єрі», «Не роби зло іншому», конкурс «Міс клубу». (2004р.).
    На формування бібліотечного фонду з районного бюджету  в 2003 р. виділено 16 тис. 870 грн. За рахунок платних послуг на формування фонду витрачено 447 грн. В 2004 р. вводяться нові види платних послуг – ксерокопіювання і сканування. Читачі бібліотеки користуються послугами інформаційної мережі Інтернет, електронної пошти. Платними послугами в 2005 році користувалося 975 чоловік, отримано 2458 грн., з них від комп’ютерних послуг – 1534 грн. Всього центральна районна бібліотека обслужила в 2005 році 1637 читачів, видала їм 30 тис. примірників літератури, книжковий фонд складає 41 тис. примірників документів. Працює в бібліотеці 6 чоловік, всі фахівці з вищою та середньою спеціальною освітою.
    З метою удосконалення професійної майстерності бібліотечних працівників, центральна районна бібліотека щороку організовує районні конкурси професійної майстерності: «Мій творчий задум» (2006 р.), «Краще читацьке обєднання» (2007 р.), «Сільська бібліотека від витоків до сьогодення» (2008 р.), «Моє село – моя маленька Батьківщина» в рамках краєзнавчо-інформаційного центру «Мій край» (2009 р.), «Бібліотека року» (2011 р.),  «Родзинка книжкової виставки» (2012 р.). Бере участь в обласних та республіканських конкурсах: «Нові технології – нове обличчя бібліотек» (2006 р.) зайняли ІІ місце, «Web-сайт: 10 кроків до успіху», зайняли І місце, «Легенди рідного краю» (2008 р.), «Центральна районна бібліотека: сучасна модель, нові пріоритети» (2009 р.), конкурсі-вікторині «Україна – європейська держава» (2009 р.), відзначені грамотою,  імідж-проекті «Бібліотека – територія молоді» (2010 р.), зайняли ІІІ місце.

   Учасники обласної Ради директорів ЦБС Миколаївської області, 2008 р.

 
    На базі центральної районної бібліотеки в 2008 році відбулася обласна рада директорів на тему: «Бібліотека на ринку інформації: унікальність і специфіка». В роботі ради взяли участь: головний спеціаліст  управління культури обласної державної адміністрації  Г.М. Кожушко,  директори всіх районних ЦБС області, працівники науково-методичного відділу ОУНБ ім. О.Гмирьова. З доповіддю «Публічні бібліотеки та їхня роль у забезпеченні інформаційних потреб громади» виступила директор ОУНБ ім. О.Гмирьова  Н.Ф.Богза.
Відремонтовано приміщення центральної районної бібліотеки. На ремонт витрачено 76,5 тис. грн. з різних джерел фінансування. В штат ввели одиницю бібліотекаря-каталогізатора.
    Спільно з народним історичним музеєм, редакцією газети «Голос Казанківщини бібліотека провела районний конкурс  «Видатні казанківці» (2008 р.). Оргкомітет визначив 30 видатних земляків, за яких було віддано найбільше голосів. За підсумками конкурсу видали біобібліографічний покажчик «Видатні казанківці» (2009 р.).

    Читач бібліотеки Г. Дехтярьов знайомиться з розпорядженнями органів місцевого самоврядування, 2009 р.

 
     Удосконалюється інформаційне обслуговування користувачів. В 2009 році в ЦРБ створено регіональний центр інформації. В бібліотеці постійно діє куточок «Влада-громадськість: кроки до співпраці», де громадяни мають можливість ознайомитися з  рішеннями і розпорядженнями Казанківської районної ради та райдержадміністрації.  Для ефективної співпраці з владними структурами, іншими установами районного центру активно використовується система інформування. Районна рада інформується за темою «Місцеве самоврядування», районний центр соціальних служб для молоді за темою «Проблеми молоді», відділ у справах сім’ї та молоді райдержадміністрації за темою «Правове виховання молоді», районний народний історичний музей за темою «Казанківщина на сторінках преси».  Створено в 2009 році і краєзнавчо-інформаційний центр «Мій край». Головною метою центру є збирання, збереження і популяризація краєзнавчої інформації. Задля забезпечення повноти інформації в бібліотеці збираються матеріали, які формуються у теки: «Казанківщина:  початок біографії», «Наш край у роки голодоморів», «Видатні земляки», «У полум’ї Великої Вітчизняної», «Казанківщина літературна», «Наше сьогодення». Окремі підбірки матеріалів присвячені письменникам-землякам П.П.Глазовому, Д.Д. Кременю.
    В ЦРБ пройшла зустріч читачів з учасниками ІІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу читців «Усмішки Глазового» (2009 р.). Почесними  гостями бібліотеки були: письменник, член Національної  спілки письменників України, президент Міжнародного фонду ім. П.П. Глазового В.А.Євтушенко, заслужений діяч мистецтв України, художній керівник Миколаївського російського драматичного театру М.А. Кравченко, письменник, режисер А.А.  Маляров, друзі Павла Глазового – заслужений будівельник України В.С.Пшеничнюк, артист Київської обласної філармонії І.І.Брязун.    

     Зустріч з учасниками ІІ Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Усмішки Глазового», 2009 р.

    В рамках інформаційно-краєзнавчого центру «Мій край» спільно з народним історичним музеєм відкрили картинну галерею «Видатні казанківці» (2010р.). В цьому ж році вийшов другий випуск  біобібліографічного покажчика «Видатні казанківці», в який ввійшли 30 наступних імен, визначених в конкурсі.
     Протягом 2010 року центральна районна бібліотека в обслужила 1568 користувачів, видала  28 тис. прим. документів, фонд бібліотеки налічує 41 тис. примірників документів. Штат бібліотечних працівників складається з 7 чоловік.
    Створений читацький клуб «Зореоко» (2010 р.), який збирає на свій вогник любителів поезії і прози різного віку. Засідання клубу відрізняються за темами і формою, але завжди цікаві: вечір романсу «Гори, гори моя звезда», «Образ жінки в поезії та прозі», «Сміх та й годі», розкрита тема гумору, «Пісня в солдатській шинелі» та ін.  В рамках засідання клубу відбулася творча зустріч з членом Національної спілки журналістів, письменницею Л.М. Матвієнко. 

    Гості виставки робіт народної майстрині, постійної читачки бібліотеки В.З.Нікіфорової, 2010 р.

 
    Заслуговує на увагу персональна виставка В.З.Нікіфорової, організована центральною районною бібліотекою та народним історичним музеєм, «У вишивку вливаю усі барви», де були представлені роботи народної майстрині. Виставка працювала протягом тижня і зібрала майже тисячу гостей не тільки з  Казанківщини, а й з області.

Відкриття Центру вільного доступу до мережі Інтернет, 2011 р.
 

    2010 році центральна районна бібліотека, дитяча районна бібліотека та 4 бібліотеки-філії взяли участь в ІІ раунді  конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» в рамках програми «Бібліоміст», перемогли і одержали 15 компютерів. 3 компютери встановили в центральній районній бібліотеці в жовтні 2011 року. На початку листопада відбулося відкриття Центру вільного доступу до мережі Інтернет в ЦРБ, де були присутні регіональний представник програми «Бібліоміст у Миколаївській області Л.Ю. Руденко-Кардаш, заступник голови Казанківської районної державної адміністрації В.М. Вінівітін, заступник голови Казанківської районної ради В.Г. Притуленко, селищний голова Н.І.Паланіч, редактор районної газети «Голос Казанківщини» Л.Я.Хандріга, представники громади.