Катастрофа і тріумф. Історії  українських Героїв/ За загал. редакцією Л.Івшиної. – К.: ТОВ “Українська прес-група”, 2016. – 296 с.

Ця книга про те, які надзвичайні сили має український народ, якою мірою він був “спроектований” як народ свободи. Вона про тих, хто робив героїчні вчинки, просто добре виконував свою роботу і залишався вірним присязі. Вона – про Героїв, їх силу, волю, мужність. Про тих, хто загинув, і тих, хто вижив, пройшов, пережив. Вона про знакові події неоголошеної війни на Донбасі. Це живі історії, зібрані журналістами газети “День”.

У книзі зібрано спогади, фрагменти щоденника та статей журналіста Валентина Торби, одного з небагатьох місцевих патріотів, який залишався у місті, допоки була можливість. Все, що відбувалось в місті, починаючи з березневих проросійських мітингів до відкритого вторгнення російських військ, доносив до людей через Facebook, оцінюючи події з професійної точки зору. Робив це заради того, щоб читачі у Києві і Одесі, Харкові і Львові бачили події зсередини і могли робити висновки. Ця книга про втрати і біль, про героїзм і безпорадність, про те, що довелось пережити українцям на Донбасі і що ще доведеться нам винести.

У книзі зібрані імена людей, яких ми називаємо моральними авторитетами суспільства. Авторка книги, журналістка і письменниця Галина Дацюк, зібрала під однією обкладинкою інтерв’ю гостей Радіо Культура: письменника Анатолія Дімарова, художника Миколи Стороженка, філософа Євгена Сверстюка, співака Степана Фіцевича та багатьох інших. Частина книжки присвячена митцям, які стали героями і героїнями Революції гідності і сьогодні стоять на кордоні української культури. Серед них – Ольга Богомолець, Євген Нищук, Леся Горова, Марина Сонченко та інші.

Автор книги – російський історик і журналіст, онук відомого революціонера В.Антонова-Овсєєнка і син письменника-дисидента А.Антонова-Овсєєнка.

Нинішній військовий конфлікт на сході України став продовженням гострих протиріч між Києвом і Москвою, що тліли протягом століть. В процесі “збирання земель” Росія неодноразово намагалась підкорити своєму впливу сусідні території і особливо – територію України, мотивуючи це тим, що вона потрібна як буферна зона для захисту від зазіхань із Заходу. Однак міркування щодо того, чи хоче сама Україна бути такою зоною, в розрахунок не бралися.

У книзі йде мова про три війни Росії з Україною: 1917-1920 рр., 1939-1954 рр. І про третій. Сучасний конфлікт, що розпочався у 2014 році. Автор аналізує спроби очільників Росії захопити територію України у різні історичні періоди, проводить історичні паралелі між минулим і сучасністю.

Багато авторів, твори яких увійшли до збірки, маловідомі або зовсім невідомі загалу. А твори вперше публікуються після їх загибелі. Але їх об'єднує одне – знищення мозку нації. У книзі розміщені також короткі біографічні довідки про кожного з авторів, але не подано причин арешту та кримінальних статей, за якими їх судили: всі вони однакові - якщо не УВО (Українська Військова Організація), яка "ставила своєю метою організацію контрреволюційних повстанських сил", то "активна контрреволюційна діяльність, спрямована на повалення радянської влади і встановлення української буржуазно-демократичної республіки", а то й зовсім безглузді - замах на членів уряду, праця на іноземну контррозвідку і т.д.

На читача чекають цікаві відкриття. Повість Петра Голоти "Алькеґаль" дуже нагадує легендарний твір Венедикта Єрофєєва "Москва - Пєтушкі", де герой перебуває у постійному контакті з алкоголем, переживаючи різні пригоди. У повісті Сергія Жигалка "Нарцис і Геркулан" героями стали двоє чортів. Повість Бориса Тенети "Гармонія і свинушник" була свого часу засуджена як наклеп на совєтську дійсність і заборонена. Антисовєтським виявилося також оповідання Петра Ванченка "Оповідання про гніду кобилу", автор змушений був навіть каятися, що написав його. Читачеві цікаво буде також познайомитися з невідомими раніше поезіями Людмили Старицької-Черняхівської і рідного брата Василя Чумака - Миколи, фантастичним оповіданням Олекси Слісаренка та багатьма іншими творами, які не втратили своєї цінності й актуальності і в наш час.

      «Ця книга – про Першу світову війну. Але не про те, що  це була за війна – не про її причини і події, закінчення та наслідки,  а про те, яка це була війна. Мене цікавили не так факти, як люди, не так хроніка, як враження, переживання і настрої. Я намагався реконструювати не хід подій, а світ переживань».

     Автор цих рядків – шведський історик, археолог, філософ Петер Енглунд. Його книга заснована на щоденниках і спогадах її учасників. Кожен із дев’ятнадцяти абсолютно різних людей з обох боків конфлікту розповідає про ту війну, що зазнав особисто, зокрема: багатодітна американка, яка влітку перебувала в маєтку в Польщі; датський пацифіст, мобілізований до німецької армії; російська медсестра; австралійка, яка приїхала на своїй вантажівці до Сербії, щоб служити в армії шофером; російський офіцер; німецький матрос; шукач пригод, латиноамериканець, від якого відмовляються всі армії, крім османської; французький дипломат та ін.  Петер Енглунд показує, як настрій і сприйняття війни людиною змінюються від захоплення та ентузіазму до тотального страху і ненависті... Саме в Першій світовій війні беруть початок усі жахіття, що відбуваються у світі в XX столітті. Про цю війну мало згадують, про неї мало що відомо. І книга «Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах» заповнює цю прогалину.

До книги увійшли 34 літературні портрети відомих українських письменників, які своєю творчістю вписали яскраві сторінки в історію сучасної літератури.

Цікаві спостереження автора у доступній для широкого читацького загалу формі перетворилися на філософію вишуканих літературних уподобань, де чільне місце належить психології письменницької праці.

У змісті письменники: А. Малишко, В. Некрасов, В. Росін, П. Біба, І. Клименко, О. Гончар, Д. Бакуменко, О. Коломієць, Є. Доломан, Д. Білоус, Б. Степанюк, М. Карпенко, В. Югов, Л. Костенко, Ю. Ярмиш, Б. Олійник, М. Сингаївський, В. Стрекаль, М. Томенко, В. Скомаровський, П. Перебийніс, П. Осадчук, В. Василишко, О. Дмитренко, В. Забаштанський, Г. Чубач, А. Качан, С. Шевченко, М. Луків, О. Кавуненко, М. Гриценко, І. Павлюк, О. Кетков.

Нова книжка Валентина Чемериса присвячена поетам ХХ століття, імена яких стали символами великої жертовної любові до України, незламності духу, правди й боротьби.

Що спонукало Олену Телігу, героїню повісті «Амазонка», вишукану красуню-аристократку, не менш прекрасну поетесу, яку називали новітньою Лесею Українкою, ступити на кривавий шлях боротьби за визволення Батьківщини? Письменник зображує жінку, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але коли перед нею ворог – стає хороброю та незламною. Такою й зустріла Олена свою смерть у горезвісному Бабиному Яру в Києві в лютому1942 року, де її, патріотку, члена ОУН, розстріляли німецькі фашисти.

Про трагічну долю чотирьох поетів: Крушельницьких – батька Антона й сина Івана, та Вороних – батька Миколу й сина Марка, про їхнє життя, творчість, любов і загибель під час сталінського «Великого терору» 1930-х років читач дізнається з роману-есе «Київ – Соловки».

Праведник віри – таким знають митрополита Шептицького в усьому світі, адже під час Другої світової війни він власними зусиллями врятував від неминучої смерті сотні єврейських родин. А для української церкви митрополит Андрей – одна з найвеличніших постатей. Його вчинками завжди керували любов та правда, і, мабуть, саме тому Андрей Шептицький здобув загальну повагу. У 36-річному віці він очолив Українську греко-католицьку церкву і був її очільником до кінця свого життя. Митрополит Андрей першим із ієрархів почав використовувати у спілкуванні з вірянами народну мову, першим почав правити богослужіння українською. І можна стверджувати беззастережно: Андрей Шептицький був людиною великої сили волі, патріотом своєї країни, який заповідав своїм нащадкам: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою й невтомною працею любіть Україну…».

Бойовий гопак зароджений від бойового мистецтва козаків. Коли Катерина II руйнувала Запорізьку Січ, то козаки закодовували ці бойові рухи в народний танець гопак. На даний час Верховний вчитель Бойового Гопака, засновник стилю цього мистецтва Володимир Пилат почав відроджувати бойовий гопак й довго сидів в бібліотеках та розкодовував різноманітні рухи цього мистецтва.

Автор книги Володимир Пилат мистецтву Бойового Гопака присвятив понад тридцять років наполегливої праці. Нині він успішно розвивається та поширюється у двадцяти областях України, за кордоном: у Канаді, США, Польщі, Німеччині, Литві, Португалії, Італії, Англії, а також відомий у понад 30 країнах світу.

У пропонованій книзі «Бойовий Гопак і основи захисту Вітчизни» автор на підставі вивчення багаточисленних наукових матеріалів національного фольклору й стародавніх вірувань частково відродив і пристосував до сьогодення один із різновидів бойового вишколу захисників України – Бойовий Гопак.

Як зазначає її автор, «в молодій Українській Державі  система допризовної підготовки молоді, як обов’язкову складову, мусить містити елементи рідної бойової культури, її світоглядних засад, орієнтацію на верховенство культу національних героїв і буде сприяти вихованню воїна-патріота, достойного захисника Вітчизни».

Книга відомого українського письменника, автора історичних і фантастичних романів, зацікавить читача оригінальним поглядом на події, які відбувались в різні роки з проекцією на сьогодення. Ця своєрідна мандрівка Україною стане справжньою екскурсією із захоплюючими краєвидами та цікавими розповідями, якими Валентин Чемерис начебто стверджує, що доля однієї людини, її почуття та думки так само важливі, як доля народів, події, з яких потім твориться історія.

«Богиня і Консультант» — містично-детективний роман Володимира Єшкілєва. Роман «Богиня і Консультант» здатний зламати звичні та зручні стереотипи з шкільних підручників. Володимир Єшкілєв проводить читачів за кулісу української історії та руйнує нав’язану нам картину владної гри глобальних сил. А все починається з того, що одного дня хлопці, шукаючи мотузку, виламують замок шухляди і натрапляють на камінець, захований серед археологічного мотлоху. Той день назавжди змінює долі героїв роману, вплітаючи їх у довгу криваву історію, що тягнеться крізь століття.

 Автор інтригує читача детективною непередбачуваністю пошуків, точністю історичних деталей та парадоксальними інтерпретаціями відомих подій і фактів.

Цей твір, що став справжнім викликом постколоніальному «освітянству», у 2010 році отримав престижну міжнародну премію «Портал» та був високо оцінений не лише поціновувачами сучасної літератури, але й дослідниками таємного спадку української давнини. В основі роману – особисті дослідження автора та крихти стрижневого знання, зібрані ним у багаторічних мандрах. 

Як зазначає сама авторка, «Оленіада» писалася «трьома заходами».

Перші пару розділів написано ще в 2002-му, але книжку закінчено не було, адже настав 2004 рік. І вигадана країна «Лапландія», про яку в ній йдеться, в один день перетворилася на велику країну. З великим майбутнім. З людьми, котрі за мить розпрямилися і пішли вперед... Йшли, йшли, йшли... Озирнулися і здивувалися: ті, хто послав їх уперед, — з тими, хто тягнув назад. Довелося вийняти з шухляди недописане і дописати — в 2006 році. І назвати те все «комедією абсурду». Так закінчилась перша частина «Оленіади».

До другої Роздобудько приступила в січні 2013 року і написала її у вкрай короткий строк — останню крапку було поставлено в лютому того ж таки 2013-го. Авторка виходила з тієї давньої істини, що коли закінчуються гнів і сльози — останньою зброєю стає... сміх. І останнім сміється той, кому немає чого втрачати. І сміючись — перемагає.

Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізвисько - Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується: він має адвокатьску практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві та наречену – відому акторку театру та кіно. Та захищати хворого юнака, якого підозрюють у жорстоких вбивствах, Кошовий усе ж таки погоджується. Програти він не може а перемога - це додаткова й гучна реклама. Але щойно невинний виходить на волю, як на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Так розпочинаються пошуки, котрі приводять Кошового та його друга Йозефа Шацького в стіни психіатричної лікарні, кружляють похмурими околицями, відкривають світ львівських повій і таємниці хворих душ. Клим не знає, як Різник змінить його життя. І тим більше не уявляє, що ця справа підніме завісу над однією з таємниць впливової красуні Магди Богданович.

Офіцера поліції знаходять мертвим на місці давнього вбивства, у розслідуванні якого він брав участь. Коли те саме трапляється з двома іншими поліцейськими, стає зрозуміло, що це не випадковість. До того ж, ці давні справи не було розкрито. Нові вбивства скоєно з жахливою жорстокістю, а у поліції немає жодних припущень. І що прикро: вони втратили свого найкращого слідчого — Харрі Холе, який пішов з поліції, щоб викладати у Поліцейській академії...